Крістіна: — Врешті-решт бажання інтегруватися та знайти роботу більше, ніж страх сказати щось не так

Залишитися в Норвегії чи повернутися додому в Україну? Для Крістіни вивчення норвезької мови стало найважливішою справою для подальшого розвитку.

Крістіна Ревус приїхала до Норвегії з сином і матір'ю минулого року і почала вивчати норвезьку мову.

— Мені вистачило лише тижня від початку вторгнення, щоб прийняти рішення зберегти життя собі, сину і матері та покинути межі України. Відвідувати курси норвезької мови ми почали з серпня 2022 року.

Вона каже, що її матері все ще дуже важко розмовляти норвезькою.

— Але я щиро сподіваюся, що з часом їй стане легше.

Крістіна теж не думає, що для неї це легко.

— Ні, подолати мовний бар’єр і почати говорити дуже важко, але врешті-решт бажання інтегруватися та знайти роботу більше, ніж страх сказати щось не так.

Зараз Крістіна дуже хоче продовжити навчання, щоб бути на тому розмовному рівні, при якому можно сміливо працювати, розуміючи робоче середовище та норвезьке суспільство.

— Я маю вищу освіту з економіки за фахом "Фінанси, банківська справа та страхування", ступінь магістра, але щоб працювати в цьому напрямку необхідний дуже високий рівень норвезької, тому зараз я думаю про те, аби взяти другу освіту тут за фахом рекрутинг, тому що я маю досвід роботи в Україні, але знов ж таки, для того, аби вступити до вищого навчального закладу необхідний рівень норвезької B2.

Sakene som Daria Kyrpa skriv for Os & Fusaposten, vil bli publiserte på både norsk og ukrainsk. Her er saka på norsk:

Так я повинен вивчити норвезьку

Ознайомлювальна програма – це програма навчання, яка підготує вас до роботи або здобуття освіти в Норвегії.

Так було сказано в інформаційній брошурі, яку я отримала в серпні минулого року. Тоді я тільки почала вивчати норвезьку та робила перші серйозні спроби інтеграції. На думку міністерства, всім іммігрантам, які входять до цільової групи програми адаптації, потребують знання норвезької мови, соціального і трудового життя.

Кінцева мета для учасників, які вже мають, принаймні, повну середню освіту, повинна полягати в тому, щоб учасник мав право на здобуття вищої освіти або роботу. Програма має тривати від трьох до шести місяців і може бути продовжена до шести місяців.

Рік достатньо?

Невід'ємною та дуже важливою частиною ознайомлювальної програми є вивчення мови.

“Особи віком від 18 до 67 років, що отримали тимчасовий колективний захист, можуть пройти навчання з норвезької мови у муніципалітеті, де вони проживають. Ви можете пройти навчання з норвезької протягом одного року від початку навчання. Ви та муніципалітет повинні скласти план вашого навчання з мови та визначити рівень, якого ви досягнете в результаті навчання.

За вашим бажанням, муніципалітет запропонує вам безкоштовний тест на знання норвезької мови. Тест на знання норвезької мови може підтвердити ваші навички володіння норвезькою мовою”.

Все це звучить дуже цікаво та просто. Але чи це так насправді? Чи достатньо лише одного року для вивчення нової мови?

Найважливіша інвестиція

На думку Крістіни, найкраща інвестиція для подальшої самореалізації в Норвегії – вивчення мови.

— Але зараз, після менше ніж одного року вивчення норвезької я відчуваю замкнуте коло, я все ще не можу рухатися далі і єдине на чому я повинна бути сфокусована зараз - це продовження навчання.

Альона Терещенко теж розпочала навчання в серпні місяці, вона також хотіла б продовжити навчання бо вважає, що недостатньо добре володіє мовою.

— Я маю юридичну освіту і хотіла би продовжити працювати за фахом і в Норвегії, але на жаль, я відчуваю проблеми у спілкуванні та розумінні мови навіть на побутовому рівні, не кажучи вже про професійну.

Каже, що відвідувала групу, яка мала заняття лише 2 рази на тиждень.

— Для опанування нової мови цього виявилося катастрофічно мало, каже Альона.

Одногрупниці Ірина Свінціцька та Лариса Висторобська погоджуються з нею. Вони думають, що це дуже важко з такою малою кількістю часу та регулярністю.

— Певного часу для вивчення іноземної мови просто не існує. Тривалість навчання та час, необхідний досягнення певного рівня, залежить від низки індивідуальних чинників, вважає Ірина.

Дилема українців

Наразі українці, які отримали колективний захист, опинилися перед багатьма дилемами:

* Як продовжити навчання?

* Як піти працювати, якщо у тебе не достатній рівень володіння мовою?

* Як поєднати навчання та роботу одночасно?

Є ще багато таких «як», тому можна з упевненістю сказати, що багатьом людям потрібно більше, ніж однорічне вивчення норвезької мови, яке вони отримують сьогодні.

Водночас важливо, щоб навчання не заважало можливості почати трудове життя. Тому існує велика потреба в організуванні навчального процесу в поєднанні з можливістю працювати та бути самостійним.

Зараз багато хто сподівається, що влада прислухається до потреб біженців і продовжить термін вивчення мови. Це збільшить шанс реальної інтеграції в норвезьке суспільство.

KS також підтримав цю вимогу, але уряд поки що не поступився.